* * *
О Господи, мені дай трохи сил,
Щоб те змінити, що я нині зможу,
Що ятрить душу і думки тривожить
І наміри всі обертає в пил.
Як жити так, щоб не зламати крил,
Летіти з вітром, бути насторожі,
Щоб з долею змиритись, щедрий Боже,
Навчи терпінню стомлених вітрил.
Дай розуму, щоб якось розібрати,
Де перейматись, де лише мовчати,
Що — сон, буття, ілюзії, реальність…
Дай мудрості усіх своїх наук —
Зміцнити волю, укріпити дух.
І врешті зрозуміть свою ментальність.
***
© Надія Чорноморець. Всі права застережені.