* * *
Я легко винесу себе на восьмий поверх —
В передвесняний час — це користь принесе —
Від гіподинамії рух усіх спасе,
Укріпить нерви, м’язи, наміри і совість.
Всі східці пролічить марудно, а натомість
Нагода є така — обміркувати все:
Накреслити штрихи розлогого есе,
Обдумати сонет, чи може скласти повість.
Розтане скоро сніг, пройдуть весняні зливи,
І може — кілька днів ми будемо щасливі —
Бо з дозволу когось — ввімкнуть нарешті ліфт.
Такий бездумний злет, де ні хмаринки мрії,
Обтяжливий пакет і ноги обважнілі,
Порожня та коробка — весь усенький світ.
***
© Надія Чорноморець. Всі права застережені.