* * *
Бурулька стигла потьмяніла,
Настійно скапує вагання,
У білих пасмах зірка рання
Від сонця світлого сп’яніла.
Нервує хуга обважніла,
Ночам — знесилене зітхання.
Грачина зграя привітання
Блакиті гамірно зчинила.
У мерехкому ластовинні
Старої груші гуснуть тіні.
Бредеш окрайцями хрусткими
По стежки стертому рядні.
Сліди двокрапками хисткими
Зникають в сонній далині.
***
© Надія Чорноморець. Всі права застережені.