* * *
Я набираю номер твій —
І знов мовчу. Німе чекання…
Та ти між тисячі завій
Упізнаєш моє мовчання.
Не маю сил, не знаю слів,
Я просто слухаю твій подих,
Мовчу. А ти і поготів.
Немов би сходимо по сходах:
Вже зовсім близько я і ти…
Але стіна ламає крила.
І до жаданої мети
Один лиш крок зробить несила.
***
© Марина Брацило. Всі права застережені.