Марина БРАЦИЛО

* * *

Великоднім висвяченим кошиком
Пророста ілюзія плачу.
О, ця зрада — подумки і пошепки,
Щоб ніхто сторонній не почув.

Всі коханці геть ідуть безвісними,
Всі це знають, що там не роби.
Навіть ти на величезній відстані
Знаєш, що я зрадила тобі.

***

© Марина Брацило. Всі права застережені.