* * *
Назви моїм ім’ям свою дочку.
Нехай вона на тебе буде схожа.
Візьми мене хрещеною. І може,
Побачиш як болить мені. Лікуй —
Зневагою, безпам’яттю, мовчанням,
Букетом сміху, пригорщею сліз,
Розтоптаним суцвіттям на землі
І бритвою перейденої грані,
Впусти весну в артерії мої,
Перефарбуй сніги в червоний колір,
Замкни плачем невиміряне коло
І в затишку родиннім причаїсь, —
Аби не чути музику німу
Пекучих строф. Назви цей світ прекрасний
Моїм ім’ям. Воно приносить щастя —
Принаймні, так вважається чомусь.
***
© Марина Брацило. Всі права застережені.