* * *
Це я. Не поспішай мене прощать
За те, чого я досі не зробила
І не зроблю. Не те, щоб я безсила, —
А просто доля не дарує час…
Це я. Не поспішай мене зустріть.
Я йду сама. У тебе я — транзитом,
І, мабуть, не найкращу для візиту
Обрала мить…
Це я. Не поспішай шукати віск —
Він весь розтанув у моїх долонях,
Тому і не осяяна ікона,
І темний світ…
Це я. Хай буде тиша поміж нас,
Зеленим щастям сповнена без міри,
Бо ти мені не зможеш не повірить
В останній час.
***
© Марина Брацило. Всі права застережені.