* * *
Місто. Вогні — неприборкані бісики —
Спрагло чатують на кроки.
Ніч заплатила монетою Місяця
За перетлілий неспокій.
Сиві квартали із кригою в змові
переплітають тенета.
Щедра оплата. Лише за умови
з неба дістати монету.
Руслами вулиць в крестовім поході
в небо іду безпорадно:
Це не монета, це щит Господень,
вкритий емблемою зради.
Темний провулок пульсує луною.
Кроки дрібочуть панічно.
Місто. Тривога. І десь наді мною
Місяць таврує Вічність.
***
© Марина Брацило. Всі права застережені.