Марина БРАЦИЛО

ЗВІРЯЙМО КАМЕРТОНИ ПОЧУТТІВ…

Стукаю до людських сердець збіркою поезій “Благовіст”. У дев’ятнадцять літ так хочеться, щоб тебе розуміли. Особливо ровесники.
Чи перетинаються площини нашого мислення? Чи настроєні камертони почуттів на хвилю доброти?
Моє покоління люди старшого віку називають “втраченим перебудовою”.
Звісно, ламати усталений світогляд — болючий процес. Але ж ми не знаємо інших часів, бо дорослість приходить до нас саме сьогодні.
Тому й сприймаємо світ таким, як є. У цьому — і продовження батьківських традицій, і пошук чогось свого, притаманного тільки нам.
Сонце нашої української поезії нині в зеніті. Хочеться вплести й свого промінчика — чи рядком вірша, чи строфою пісні — аби тільки світити людям.
Звіряймо ж камертони наших почуттів.

Автор

© Марина Брацило. Всі права застережені.