Богдана БОЙКО

ПІД ЗОРЕЮ ВІФЛЕЄМА

КАРТИНА 8

(Палац Ірода).

ІРОД

Чи всіх дітей ви перебили?

ВОЇНИ

Всіх, крім останнього – в Рахілі.

ІРОД

Ви не дотримали наказу!
Дітей не вбили всіх одразу!
На що ж здалась солдатська сила?

ВОЇНИ

Рахіль молила нас, просила.
Щоб лиха із дитям не сталось,
На царську милість сподівалась.

ІРОД

Введіть сюди цю молодицю.
Якщо тремтять у вас правиці,
Вам покажу я волі силу!
Знайомте Ірода з Рахіллю!

(Воїни вводять Рахіль).

РАХІЛЬ

Чим маленьке дитятко моє завинило?
Чим могутню особу царя розгнівило?

ІРОД

Занадто галасу багато
Від хати чути і до хати.
А шуму слід запобігати!
А немовлятам слід здихати!

РАХІЛЬ

Не знущайся безжально так, Іроде-царю.
Як наважився ти серце матері краять?
Чи про власне дитинство відібрано пам’ять,
Що дитячої смерті ти прагнеш без жалю?

ІРОД

Наслухавсь бабських теревенів!
Солдати, ну ж бо, до роботи!
Таж будьте ви до праці ревні.
Батьків позбавите турботи!
Військову вправність ви на ділі
Тепер покажете Рахілі!

(Воїни наближаються до Рахілі, і, хоча та опирається, силоміць відбирають дитину).

РАХІЛЬ (арія)

Благаю, одійдіть!
Дитину не губіть!
Ви чіпати дитя не смійте,
Краще матір його убийте!

Душогубів, катів проклинаю!
Вам недовго залишилось жить!
Хай недолюдки в муках сконають!..
…Що ж, наважтесь і матір убить!

Ви уже одібрали
Життя,
Од грудей одірвали
Дитя!

Одібрали життя,
Одірвали дитя
Од грудей материнських моїх!
Вам оцей не пробачиться гріх!

(Воїни відтягують Рахіль з палацу).

(Інтермедія перед завісою. Янголи втішають Рахіль).

ЯНГОЛИ

Скорбна мати, утішся, Рахіле!
Не залишать дитя твоє Янголи.
В смутку голову ти похилила.
За дитям ми на небі доглянули.

Так, печаль нам твоя зрозуміла.
Тужиш глибоко ти за дитиною.
Знай, в дитини з’явилися крила
І душа залишилась незмінною.

***