Богдана БОЙКО

* * *

У лісу із людьми того й відносин,
Що всі вони порядні чи мисливці.
Перелицьовує траву похмура осінь
Під колір хутра юної лисиці.

Хвостом змітає стружки біля дуба,
Чекає від затемнення добра,
Щоб зникла швидше постать дроворуба,
І місяць вигляд лисовий набрав.

***