Богдана БОЙКО

* * *

Між вухами зайця – гойдання для гномів,
На заячих лапах – відбитки конвалій.
Той заєць колись мене з лісом знайомив
І хлібом для нього траву накривали.

Мій заєць із вдячності висіяв квіти –
За впевненість щиру в його існуванні.
Ходжу поміж квітів, шукаю привіту –
Привіту одного в його привітанні.

***