Богдана БОЙКО

* * *

Мені тільки радісно з того,
Що зламана пересторога:
Для снігу – падати з неба,
Шляхи шукати – для кеба.

Хай сонце їздить в омнібусі.
Колись із тобою обнімемось.
І будем схвильовані трішки.
Й надалі підемо пішки.

***