Богдана БОЙКО
* * *
Від захоплень у схованці лиха
До щоденних побачень із ним,
Я живу, як похилена вільха,
Особистим життям мовчазним.
Обіймає годинник руку.
Пульс уривчастий. Сонні оберти.
Ощасливлену серця грудку
Відчуваю знайомо. Добре то.
***
© Богдана Бойко. Всі права застережені.