Богдана БОЙКО
* * *
В губах, росою сповнених, люпин,
Комахи, поцяцьковані божками…
Як просиш ти: будь ласка, не люби…
А душі підібгали їжаками
Голівки в себе, як уміє мак.
Зволожена земля після поливки.
Й курінь, що побудований з ломак,
Накрила хмари довга-довга плівка.
***
© Богдана Бойко. Всі права застережені.