Настя БОГУСЛАВСЬКА

* * *

Коли повітря огортає жадоба крил –
Ми зітхаємо і лягаємо спати:
Все одно нічого не вийде
Навіть, якщо тиха осінь
Сипле літачки кленів
Під ноги вітру…
Я звжди буду тебе любити –
За те, що кожен доторк
Мерехтів тисячею можливостей
І недоречностей.
Прощай.
Мені було класно з тобою.

***

© Настя Богуславська. Всі права застережені.