* * *
Бачиш,
все знову як треба –
пусто,
але спокійно,
ніби
відмовився неба,
котре
було лиш тінню,
ніби
утік від болю,
дурі, метаморфози,
гри,
що розхитує розум,
мозок.
Отже, тепер все спокійно,
стиснуто у лещатах.
Просто скажу: “Спасибі,
то був чудовий
початок”.
***
© Настя Богуславська. Всі права застережені.