Валерій БОГУНЕНКО

*

Крізь подвійну фрамугу не чутно сліпого дощу
Сам осліпнеш дивись не дивись
То ж дивись досхочу
Поки сам не осліп

Раптом скинеться келія сну
На ясну анфіладу
Й по кожному йтиме вікну
Нескінчений рясний серіал.

***

© Валерій Богуненко. Всі права застережені.