Володимир БІЛЯЇВ

РАНОК

Його зозуля на крилі принесла
І птаство будить у гаї “ку-ку”,
Рибалка-вітер променисті весла
Занурює у повінь гомінку

Густих ланів, росистих, колосистих
Висвистуючи пісеньку на жарт.
Вклоняється тополя дзвінколиста
Березам лагідно, а маки сиплять жар.

І линуть, линуть хмари звідусюди,
І сонце крила золоті звело.
Мале хлоп’я (і з нього будуть люди!)
Біжить стрічати ранок за село.

***

© Володимир Біляїв. Всі права застережені.