Анна БІЛА

З АКУТАГАВИ

1.

я люблю Йоноске
голубі простирадла дощів
клекіт голосу в стінах
дріж вишні в саду
я люблю Йоноске
його зморщене тіло
пам’ятає
запах волосся гейш.

я люблю, Йоноске,
ти почуєш, прийдеш –
плач цикади старої в траві
лампа сонця замінить нам доторки рук
стане голосом
шелест трави.

05.1999

2.

говори, Йоноске,
про двісті жінок
затягнутих шовком
теплодиханної плоті.

Ненаситно пірнай
в повінь запаху.

Світлячком понад хвилі
тінню
доторком тіні
стань –
відгук
відлуння
відбиток.

09.1999

© Анна Біла. Всі права застережені.