Анна БІЛА

* * *

Ми торкаємось рук
і пишемо
один одному вірші
незвідки
розбавляючи біль миррою
а цілунки – оцтом
Півні ранком розсиплються просом
світ стане пусткою сірою
коли ти підеш

03.1999