Сидір БЕЛЬСЬКИЙ

ПОСІВАЛЬНА

Зерна в жменю набираю,
Сію, сію, посіваю
В хатньому куті,
Щоб родили пишно, густо
І пшеницю, і пашницю
Ниви золоті.

Наш колгоспе-хлібодаре,
Чи готові в тебе ярі
На посів новий?
Чи не скупо і дбайливо
Напоїв, удобрив ниву
Мудрий ланковий?

Став щити. Вітри крилаті
Хай насиплять білі гаті
Одна повз одну.
Збий-но снігові напругу,
Щоб лягав він не в яругу,
А в озимину.

Тепло вкутав ріллям груди.
То на щастя добрим людям,
На рямний врожай.
Сійся, снігу, рівно, гладко, —
Хай здоров'ям і достатком
Повниться наш край.

В новоріччя побажаєм
Ще ряснішого врожаю,
Щастя-долі всім.
За міста, і села, й ниви,
За життя наше щасливе
Келих піднесем!

***

Джерело: рукопис, наданий донькою поета Бельською Л.С.