* * *
Сонце і хвилі. Блакить і вітрила.
Хвилі і сонце. Вітрила й блакить.
Часом насунеться хмара, як брила, —
Пляж налякає і далі летить.
В темних тавернах вилискують кружки,
Зуби корсарів і вістря стилетів.
В парках гуляють курортні злодюжки —
Всі видають себе за баронетів.
Ми зупинились в старому готелі —
Сонячний номер і вікна на море.
Вчора — в Неаполі, завтра — в Марселі.
Може, і в Теймер прибудемо скоро.
Поряд живуть шахраї і поети,
Падре гортає старенький альбом,
І теревенять палкі кастаньєти
Вже не в уяві, а тут, під вікном.
Ми вирушаєм щодня у круїзи
В дивний, шалений і сонячний світ
І не встигаємо навіть валізи
Перед від’їздами скласти як слід.
Наша мандрівка — політ нескінченний,
Наша любов — чистота кришталя.
Я не чужа. Я твоя наречена.
Посаг мій — вся предковічна Земля.
Часом чогось не зумію сказати.
Часом тихенько заплачу вві сні.
Ти не турбуйся. Це просто екватор
Тисне на скроні Землі і мені.
***
© Ольга Башкирова. Всі права застережені.