* * *
У душевного смутку хаосі,
В павутинні пустих сподівань
Я не знаю, не відаю й досі
Потаємного смислу світань.
Я сприймаю буття як хвилину,
Як у мареві чи уві сні,
А у простір безмежності линуть
Недоспівані в часі пісні.
1999
© Олена Балера. Всі права застережені.