* * *
Господи! Може, я тридцять сьома нога
Симпатичної тисячоніжки?!
Ця одвічна пульсація ритму "раз-два"
Переслідує навіть у ліжку.
А над стежкою око обпечене
Наші голови висилуечує…
Відірватися хочу — та накріпко.
Відорванців не спиниш ти крапкою,
Не насниш ти їм снів уже бачених,
Не утопчеш стежиночок втрачених.
Тимчасово живу, відбуваючи строк.
Швидше темп, ширше крок!
***
© Віра Балдинюк. Всі права застережені.