ВІТРАЖІ Й ПЕЙЗАЖІ
4. КОЛОМИЙКА ПРО ПРОВЕСНУ
Вітер віє, вітер буйний, віє за горою,
мороз ходить, мороз бродить під руки з весною.
В річці риби, в полі скиби дощу з неба просять,
роси росять, хмари хмарять небо в барву проса.
Помазала шляхи злива розкислим болотом,
плуги риють плай, мужицьким пахне поле потом.
Сірий ранок ніч розколе, згасне сон на квіті.
Сірий труд виходить в поле й грає на трембіті.
***
Джерело: Журнал "Ї".