САДИ
Задзвеніли сади,
задзвеніли піснями.
Я такий молодий,
повний юними днями.
Одяглися сади
в черешневеє плаття.
Рвучий струмінь води,
наче юне завзяття.
Засміялись уста,
засміялися очі.
Грає радість пуста
в весняні, теплі ночі.
Вже зелені сади,
вже весни кантилена.
Ще мій сміх молодий,
і душа ще зелена.
Зашуміли сади,
плине легіт привітний.
Я такий молодий,
а одначе самітний.
***
Джерело: М.Г.Жулинський "Із забуття – в безсмертя" - Київ, "Дніпро", 1990.