Марина СОКОЛЯН

* * *

Подорожує снами
Не з нами
Тіло нірвани
Із рваної рани
Ранок стікає
Стікс до краю
Себе виливає
У вільний простір
Це просто постріл
Стрілками часу
У біомасу
Сум чи втіха
Тихо
Маестро джазу
Зараз заграє
Музику зграї

***