НАДІЯ ВОСКРЕСЛА
Це ткання із ниток саламандри,
Не боїться вогню і попелу…
Повернувся з далеких мандрів,
Хто тебе чекав Пенелопою?
Хто тобі свічу засвітив
І зіперся на стіл закохано?
Ти прийшов із незнаних світів,
Хто утер тобі ноги косами?
І тоді запитав, чому
В неї очі зі сну заплакані.
І почув тільки тишу німу,
І побачив, що темінь плавиться.
***
© Оксана Шалак. Всі права застережені.