Юрій АНДРУХОВИЧ

НОВОРІЧНЕ

це ненастанне кружляння снігу
западає остання сутінь старого року
тридцять перше грудня нафарбовані вії
вежа ратуші завмерла кранова стріла

розквіт міської ялинки ретуш на обличчях
коломбіна з лотком паляниць і медяників
штучні вогні посіяні по очах і вікнах
маска реґулювальника на перехресті

запотілі скельця кухонь кватирки навстіж
переповнені сміттям відра порожні коробки
святі зі снігом у кам’яних складках
зупинені механічні ляльки

вихлюпуються кінотеатри й автобуси
люди будьте щасливі в новому році
грамофонні виконавці

потрясають склепінням площі

я приніс тобі кулю зі світла й цукру

люди будьте щасливі щедрот вам небачених
паперові квіти ростуть із теплих майстерень
і ти любиш білу дорогу і свою родинну країну
і це ненастанне кружляння снігу

***