Юрій АНДРУХОВИЧ

ВУЛИЧНИЙ ЕТЮД

вітер то птах опівнічний змах
що там за вікнами в сонних домах

тьмяні жарівки свічковий сад
тихі водойми рожевих кімнат

риби на стінах безгучно шепочуть
з кранів іржаві потоки хлюпочуть

отже прийшла кристалічна тверда
з чорних лісів запізніла вода

промінь метелика в люстро влетів
місячно вигнуті спини котів

чаші чарки на серветі

сервант

погруддя мислителя (певно кант)

іноді з піни фіранки лице
виплине

ніби чекав я на це

***