Юрій АНДРУХОВИЧ

ЕТЮД ПОДОРОЖНЬОГО

місто мов зала йду один
застебнуто двері на всі жалюзі
я тінь уздовж погаслих вітрин
я дерево на одній нозі

ця ніч насичений кармазин
шляхетна твердь хідника луска
зі стін волокна худих лозин
а в мене рука

золота й легка

це наче танець під клавесин
з променем що паде навзн?к
я сам як отой дорожній знак
і ліхтаря світляний апельсин

***