* * *
В тихий вечір падолисту
після втомливих чекань
я блукаю Вашим містом —
містом стріч і розставань.
Я усі обходжу сквери,
по кав’ярнях каву п’ю…
Хто не з’явиться у дверях —
тільки Вас не впізнаю…
Я малюю Ваші очі
чи не в кожному вікні.
Але скло ніяк не хоче
підкоритися мені.
Зупиняю ріки вулиць,
повертаю часу біг…
Може, Ви мене забули?..
Киньте вісточку до ніг…
***
© Іван Ольховський. Всі права застережені.