Марія МАКУХА
* * *
Я відчуваю тілом подих моря –
У вухах – цвіркуни, на віях – зорі.
У серці ніжний щем – болить щось
вічне.
Торкнутись подихом твого обличчя,
І глибину, що під повіками у тебе,
Я вип’ю так, як можна пити тільки небо.
Продам себе я вітру вільній силі
За ту копійку, що жбурну у хвилі.
серпень 1998 р.
© Марія Макуха. Всі права застережені.