* * *
Втомилась тьохкати пташина,
Русалонька лягає спати,
Зіркам до ранку ще годину
На свою вроду милувати.
На човні Ладо випливає.
Легесенько веслом гребе.
І навіть тиша завмирає,
Щоб не злякать саму себе.
Як гарно тут! Горинь мінлива,
Спиняє лютість вирунів.
Наш поцілунок, панно-диво,
Відлунням в посмішках бринів.
***
© Сергій Гольдін. Всі права застережені.