Павло Тичина
1891–1967

АБЕТКОВИЙ ПОКАЖЧИК ТВОРІВ


#  


#

26-II (11-III)

А я у гай ходила…
Арфами, арфами…
Ах не смійтеся ви наді мною…
Біля озера у лісі
Весна
Весна (З Баратинського)
Ви знаєте, як липа шелестить…
Високо знялись ми ввись
Гаптує дівчина й ридає…
Гаї шумлять…
Гей, вдарте в струни, кобзарі…
Де тополя росте…
Десь на дні мого серця…
Десь надходила весна…
До кого говорить?
Дощ
Дух народів горить…
Душа моя – послухай!
Евое!
Енгармонійне
З далекого походу…
З кохання плакав я, ридав…
За всіх скажу…
Закучерявилися хмари…
Зелена неділя
Золотий гомін
Зоставайся, ніч настала…
І Бєлий, і Блок, і Єсєнін, і Клюєв…
І сказав Богдан
І являвсь мені Господь…
Інакше плачуть хмари і стогне буйний вітер…
Іспит
Іще пташки в дзвінких піснях…
Квітчастий луг і дощик золотий…
Коли в твої очі дивлюся…
Кукіль
Листя падає…
Лю
Молодий я, молодий…
На захист миру
На майдані коло церкви…
На стрімчастих скелях…
Найвища сила
Не вірте, люди, снігу…
Не дивися так привітно…
Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух…
Не знаю і сам я, за що так люблю…
О Космосе великий наш…
Одчиняйте двері…
Ой, не крийся, природо, не крийся…
Осінь
О, панно Інно, панно Інно!
Пам'яті тридцяти
Пастелі
Плуг
По блакитному степу…
По хліб шла дитина…
Подивилась ясно…
Послав я в небо свою молитву…
Порожнеча
Похорон друга
Ритм
Розкажи, розкажи мені, поле…
Ронделі
Світає…
Скорбна мати
Сійте…
Там тополі у полі на волі…
Теро
Титани Землі
У собо
Уже світає, а ще імла…
Україно моя, моя люба Вкраїно…
Упав же він…
Ходять по квітах, по росі…
Хор Лісових Дзвіночків
Хто ж це так із тебе насміяться смів?
Хто скаже
Хтось гладив ниви…
Цвіт в моєму серці…
Читаю душі ваші, наче книги, я…
Шовіністичне
Я кличу тебе…
Я сказав тобі лиш слово…
Я стою на кручі…
Я утверждаюсь
Як дуб із вітровієм бився
Як не горю – я не живу…
Як ти за мир – мобілізуй же сили
Як ударили у дзвони…