Хома Данилець

* * *

Пташки перекрикують вітер,
листя перешелестує пташок,
авта пересигналюють листя,
ріки передзюркочують авта,
турбіни перескрежетують ріки,
а я перешіптую набиті тугою силою турбіни,
перемовляючись стиха
з моїм помірно-екзальтованим суфлером — его,
щоб десь там, у борозді перелопачених днів
березневою парою
під вуглецевою задницею зцивілізованої атмосфери
зросло намріяне марення,
що ніби мені є про що шепотіти тобі,
і ти, крім усього,
мене слухаєш…

***

Джерело: Едуард Рахімкулов