Степан ЧАРНЕЦЬКИЙ

ВИНА, ДІВЧИНО!

Вина, вина, дівчино!
    Червоного, як кров!
Най вип'ю за минуле,
    За молодість, любов,

За мрії, що погасли
    Від холоду життя…
На вічний вип'ю спомин,
    На вічне забуття!

Любив я сині очі,
    Горнув в обійми світ,
В душі, немов в руїнах,
    Все спомином шумить..

З-за сірої опони
    Підноситься мара,
Сумна, як в катеринці
    Мелодія стара…

І будиться наново
    До сили, до життя,
І ломить білі руки,
    І молить забуття!

***

Джерело: Цифрова Українська Бібліотека.