Степан ЧАРНЕЦЬКИЙ

ДЕ ЙШЛИ НА ПРИСТУП

Далеко за хатами
Посеред моря трав,
Порослий шуварами,
Дрімав півдикий став.

Заріс, зчорнів, запався,
Змережив зіллям дно,
Хіба лиш місяць клався
Ніччю на те багно.

А як назустріч днині
Тонули зорі в млах,
Ставали тіні сині
І кріс несли в руках.

***

Джерело: Цифрова Українська Бібліотека.