* * *

Слухай! Клянуся: орлинії крила
Розпущу ще раз і злину горою;
Ше розжариться в грудях моїх сила,
На лет зірвуся… Лиш ти будь зі мною.

Ше раз зірвуся в зоряні блакити
До зір, над хмари, у безмір простору,
І хоть вже сонцем не буду ясніти,
Ше, може, блисну світлом метеору.

***