КУЛЯВИЙ СОНЕТ

Як прийде осінь тиха, сумовита
І вбере поле жовтою травою,
Земля затужить за леготом літа,—
    Затужу за тобою…

Як прийде осінь тиха, сумовита
І все овіє тихою тугою,
Земля застогне — сумна, в скиби зрита,—
    Заплачу за тобою…

А як прийдуть зими беззвіздні ночі,
Повні тривоги ожидання й болю,
Як студінь стисне чорну землі груду —

Забуття тінню вслоню твої очі…
Як забіліє сніг на моїм полі —
    …Може, забуду!..

***