Джордж Ґордон БАЙРОН (в перекладі Д. Загула)

МАЗЕПА

IX

«Коня сюди!» — Коня ввели…
Це справді був шляхетний кінь —
На Україні виріс він.
Прудкі, мов ті думки, були
У нього ноги… Дикий звір,
Мов серна лісових узгір,
Не знав вуздечки, ні стремен,
В неволі був один лиш день;
Він їжив гриву, і хропів,
І рвавсь, і сіпавсь мов скажений —
Дарма! Годованця степів
Ведуть спітнілого до мене.
Мене десяток гайдуків
Йому до спини прикрутив
Тугим ремінням—і пустив…
Свисток, батіг… і кінь побіг,
Що так би й водопад не зміг.

* * *