Ірина Білик

СОНЦЕ

Сонце. Ще було воно вчора,
Сонце заховалось за гори,
Очі. Очі дивляться знову в небо.

Сонце. Ще було воно вчора,
Сонце заховалось за гори,
Очі. Очі дивляться знову в небо.
Зграя вже давно відлетіла,
Тільки два крила залишила.
Знаєш, я лечу — бо летіти треба.

Тільки туди, де сонце буде,
Тільки туди, де все забуду.
Тільки туди, де сонце буде,
Тільки туди, де все забуду.
Тільки туди, де сонце буде,
Тільки туди, де все забуду.

Квіти ще тепло пам'ятають,
Діти ще нічого не знають.
Море. Море знову рожевим буде.
Чуєш, я не хочу без тебе,
Чуєш, я не хочу у небо.
Сонце, то є ти,
І воно — усюди.

Тільки туди, де сонце буде,
Тільки туди, де все забуду.
Тільки туди, де сонце буде,
Тільки туди, де все забуду.
Тільки туди, де сонце буде,
Тільки туди, де все забуду.

***

Джерело: http://www.enf.opu.odessa.ua/ib/