СЕРЦЕ

Муз. Олега Комлача
Сл. О. Комлача та Ірини Білик

Що шукала я так довго в лабіринті почуттів?
Розказати, що знайшла — не вистачає слів.
Вітер крижаний мене трима в полоні тільки мить —
І моя душа так вільно вже летить.

За ніччю — сонце встає,
За болем — радість іде,
А серце не зупинити,
Поки ще може любити.

Погляд в далечінь. Куди тепер? Не знаю і сама.
І ніхто мені не скаже, бо ніхто не зна.
А в країні мрій все пилом часу покривається,
Тільки ще вогонь в душі лишається.

За ніччю — сонце встає,
За болем — радість іде,
А серце не зупинити,
Поки ще може любити.

Мені не кажи що все пройшло,
Про те що було і не було,
Що розбите люстерко — не добрий знак —
Все насправді не так.

За ніччю — сонце встає,
За болем — радість іде,
А серце не зупинити,
Поки ще може любити.

***

Джерело: http://www.enf.opu.odessa.ua/ib/